Опубликовано Январь 2006

1 серпня 2004 року. Анталья. Белек. Готель "Джустініано клаб Белек". Вже другий рік підряд я в Турції. Я була дуже веселою та щасливою, тому що в Туреччині я мала справляти свій День народження! Одного разу, коли я сіла за столик в холі попити чогось охолоджуючого, я замітила на собі погляди одного хлопця, який був працівником готелю. Він був 100%-им турком:загорілий, темноволосий та стильний. Я подумала, що не потрібно втрачати нагоди, та теж почала кидати йому погляди. Ми усміхалися та дивилися одне на одного приблизно 20 хвилин. Потім він вирішив підійти до мене. Ми познайомились. Його звали Нурамі(скорочено Нурік). Йому було 23 роки. Кожного дня ми зустрічалися в холі, розмовляли, гуляли на території готелю. Він запрошував мене на дискотеку за територією готелю, але я не погоджувалася, тому що я боялася, що щось може статися, а за територією готелю мені вже ніхто не допоможе. Мене лякало те, що я знала цю людину всого тиждень, а це дуже мало... Кожного вечора я ходила на дискотеку, що знаходилась на території готелю. Казала, щоб Нурік пішов зі мною, але він казав, що працівникам готелю цього робити не дозволено. Він познайомив мене з більшістю працівників готелю. Більшість турків, з якими я познайомилась, були людьми палкими та з темпераметром. Вони були дуже веселими, мені подобалось з ними спілкуватися, але мене дивувало, що в більшості з них був на думці тільки секс. Мій День Народження пройшов супер. Я святкувала в турецькому ресторані на території готелю. Звісно, ми не тільки перебували на території готелю, ще ми їздили в центр міста Анталья та ходили по магазинам містечка під назвою Белек. Два тижня пройшли непомітно. Прийшов час повертатися додому... Прощання було довгим. Тривало цілий вечір. Мені навіть не хотілося йти на дискотеку. Я знала, що більше вже ніколи його не побачу, тому це було найтяжкіше. Я чомусь не додумалась дати йому свою адресу(е-мейл), але коли прилетіла додому, мені стало дуже тяжко і я вирішила знайти телефон готелю та подзвонити йому. Я сказала я йому свій електронний адрес та № мобільного. Через тиждень він кинув мені не прийнятий дзвінок. Потім ще раз... Ми почали писати одне одному смски. Він дуже хотів, щоб я приїхала літом в 2005 році, але я не змогла. На цьому наше спілкування не закінчилось. Але в грудні 2005 року я з ним посварилась. Сама не знаю чому. Може мені він надоїв? Ось такий от курортний роман...

 Август 2004

<GIRLfriend>

Обсуждение этого рассказа

К странице "Впечатления о Турции"
Форум по обмену опытом поездок в Турции